Уряд ухвалив постанову «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості окремих категорій державної допомоги суб’єктам господарювання, що надається для сприяння окремим видам господарської діяльності або для окремих економічних сфер».
Документ розроблено відповідно до підпункту «с» пункту 3 статті 262, пункту 1 статті 267 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також частини другої статті 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Постанова затверджує критерії, які визначають умови, за яких державна допомога є допустимою для конкуренції та не призводить до її надмірного спотворення.
Ці критерії застосовуються уповноваженим органом з питань державної допомоги для оцінки доцільності надання підтримки суб’єктам господарювання у певних видах діяльності чи економічних сферах.
Основні положення критеріїв
1. Мета та сфера застосування
Критерії встановлюють умови, за яких державна допомога сприяє розвитку окремих видів господарської діяльності або економічних сфер, не створюючи суттєвих негативних наслідків для конкуренції. Вони не застосовуються до банків та фінансових установ.
2. Визначення термінів
Допустимі витрати: витрати, які можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги, безпосередньо пов’язані з проектом або діяльністю.
Процес конкурсних торгів: прозорий і недискримінаційний механізм відбору суб’єктів господарювання для отримання державної допомоги.
Скрутне становище: визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 36.
Чиста (приведена) вартість: різниця між надходженнями та витратами, приведеними до моменту надання допомоги.
3. Умови допустимості
Державна допомога має сприяти розвитку чітко визначених видів діяльності чи економічних сфер.
Вона повинна мати стимулюючий ефект, змінюючи поведінку суб’єктів господарювання, наприклад, шляхом збільшення обсягу реалізації проекту, залучення співфінансування або скорочення часу на його виконання.
Допомога не повинна порушувати законодавство України чи Угоду про асоціацію з ЄС.
4. Обмеження негативного впливу на конкуренцію
Державна допомога спрямовується на виправлення недоліків ринку, які перешкоджають розвитку певних сфер.
Надавач допомоги обґрунтовує її необхідність і обирає форму з найменшим негативним впливом на конкуренцію.
Максимальний розмір допомоги обмежується дефіцитом фінансування, розрахованим як різниця між чистою вартістю проекту з допомогою та без неї.
5. Прозорість і контроль
Надавачі державної допомоги зобов’язані оприлюднювати на офіційних веб-сайтах інформацію про мету, форму, підстави, період надання, отримувачів та обсяг допомоги.
Інформація зберігається протягом 10 років.
У разі надання допомоги на інфраструктурні проекти, доступ до об’єктів має бути недискримінаційним і відповідати ринковим умовам.
